Типи парцельованих конструкцій у сучасній українській літературній мові ( на матеріалі творів Г. Тютюнника).

У сучасній українській літературній мові все більшого поширення набуває явище парцеляції, що полягає у виділенні відрізка речення в окрему самостійну частину, яка, однак, не пориває семантичного і структурного зв’язку з реченням.
Термін парцеляція на означення явища розчленування єдиної граматичної структури на частини одним з перших серед мовознавців застосував О. Ф. Єфремов.
Протягом останніх десятиліть в сучасній українській літературній мові явище парцеляції стало помітним у авторській мові, що дає можливість авторові по-новому висловити своє ставлення до дійсності. Досягається ця мета своєрідністю синтаксичної побудови речення.
Парцеляція виникає в усному розмовному мовленні, є нормою літературної мови й активно поширюється у різних її стилях, зберігаючи при цьому розмовну специфіку. Наприклад:
Андрій почав гребти швидше і зліше. Проте весло не грало у воді й не трудило рук… (4; 29).
Аналіз мовного матеріалу свідчить, що природа явища розчленування єдиної граматичної структури однакова. Подібними є й функції: майже всі дослідники (Ю.В. Ванников, Н.Ю. Шведова, О.О. Іванчикова) основними завданнями парцеляції вважають надання мові смислових та експресивно-стилістичних відтінків, підкреслення смислової та емоційної ваги окремих членів висловлення.
В широкому розумінні парцельована конструкція може складатися з двох і більше частин: основного висловлення та парцелятів. Основне висловлення завжди виступає як самостійне речення, парцеляти знаходяться у повній залежності від основного висловлення, як в змістовому відношенні так і за синтаксичною функцією носить характер додаткового повідомлення, яке вточнює чи розвиває основне висловлення. Парцелят відокремлюється від основного висловлення крапкою.
Парцеляцію не можна ототожнювати з приєднуванням. Основою їх розрізнення виступає врахування в синтаксичній структурі речення двох аспектів: динамічного і статичного. Така двохаспектність зумовлює наявність двох різновидів приєднування. Динамічне, функціональне приєднування полягає у використанні розбіжності динамічної і статичної структури речення, тобто речення і висловлення. Статичне, конструктивне приєднування полягає у вираженні певного типу смислових відношень, наприклад, відношення додавання: Це похвально, що ви, Срібний, хочете вчитися. (…) Вчіться. Хоч і в академії. Але не забувайте: головне – виробництво. Мені потрібні колеса . (4;141) А я тобі сорочки вишиватиму. Гарні-прегарні, кращі, ніж у лавці! (4;14)
Розвиток структури складного речення був спрямований автором у напрямі розпаду, що й зумовило витворення парцелята з метою посилення підрядної частини ( частин), як джерела інформації. В іншому разі важливість інформації підрядної частини не була б помітною. Приєднувальна конструкція у другому реченні нічого нового до до вже завершеного смислу речення не додає, а є тільки якоюсь частку необов’язкового додавання. Таким чином, концепція В.А. Бєлошапкової про два типи приєднування дає можливість виявити, що парцеляція пов’язана з комунікативно-функціональним планом речення, виступає продовженням його суті, а приєднування належить до статичного плану речення, тому воно перебуває в одному ряді з розділовими, причиновими відношеннями. Парцеляти утворюються як наслідок нетотожності структур речення і висловлення. Парцелят, як і саме висловлення, неможливий без певного контексту, тобто парцелят є функціонально залежним. Структурна схема парцелята, грунтуючись на основі речення, складається з предикативної ознаки і суб’єкта в їх відношенні одне до одного та об’єкта. Тому таку структуру можна назвати парцельованим реченням.
Дослідник А.Загнітко у праці “ Теоретична граматика української мови” пропонує класифікувати парцеляти за типом парцельованої одиниці:
1. парцельована підрядна частина;
2. парцельовані декілька підрядних частин, об’єднаних в межах однієї конструкції;
3. парцельований член речення.
Як ми бачимо, процес парцеляції охоплює прості і складні речення. Найпоширенішою виступає парцеляція складнопідрядних речень з підрядними детермінінтами: Юхим грузиться по піску, чує під підошвами кожну шишку і наслухає дятла. А забачивши його, стає неподалік, закурює цигарку й дивиться, як той вимахує голівкою та вицюкує дзьобом. (4; 99).
А якось одного разу, коли Христоня, як завжди, сидів, куняючи, на призьбі, мимо нього йшло до школи хлоп’я. Йшло, йшло, порівнялося з дідовою хатою і зупинилося (4;32)
Надто рідко парцелюються складнопідрядні речення співвідносно-займенникового нерозчленованого типу. При актуальному членуванні складнопідрядного речення з підрядною частиною, що характеризується другорядним смисловим навантаженням, утворюється парцелят з відносно ненавантаженим смисловим планом. У такому випадку парцелят постає залежним у смисловому плані від стрижневого речення. Якщо ж парцелюється інформативно-навантажена підрядна частина, то парцелят характеризується смисловою незалежністю, хоча у формальному аспекті останню зберігає.
Парцеляція кількох підрядних частин характеризується значним виділенням інформаційної площини останніх та її актуалізації: Однак минає день-два. Юхим забуває образу і нікому ні в чому не відмовляє. До того ж дядьки вже знають, як легко до коваля підкотитися (4; 98)
Їх особливістю є те, що вони виступають проміжним етапом з наступним парцелюванням. Парцеляція – явище експресивного синтаксису, тому опис парцелятів повинен грунтуватись на їх стилістичних функціях. Найпоширеніша функція парцелятів – описова:
“То кулешу салом не зіпсуєш, а дітей хвалою – враз”, - лагідно повчає він Мотрю і старших синів та дочок, які вже поодружувалися. Це коли Юхим у настрої. А буває він таким повсякденно, коли не голодний. А як голодний, лютішої людини, аніж Юхим, у всій слободі не знайдеш (4; 100)
За допомогою парцелятів автор яскравіше може передати психічний стан людини, її переживання, послідовність думок і сприйняття навколишньої дійсності:
Я-бо ніколи й разу не назвав її матір’ю, язик не повертається. Якби хоч тато був… А вона обижається, думає, що то я нарошне, на зло. Нічого, знайду ось вільшечку – переплаче…(4; 444)
Використання парцелятів – підрядних частин сприяє створенню певного емоційного настрою, певного експресивного відтінку у найближчому оточенні:
Казав уже їй раз: ідіть заміж, а я й сам якось. Плаче. Ну, хай як хоче. Я ж не заставлю. ( 4; 444)
Актуальному членуванню також підлягають і прості речення. В їх структурі найчастіше працелюються другорядні члени речення, з-поміж яких найбільш схильні до парцеляції однорідні та відокремлені члени речення. Цьому сприяє їх відносна самостійність у реченнєвій структурі та особливість їх синтаксичних зв’язків:
Та ні. Пізно. Лаятимуться вдома. Шпак – як враг, на садки налітає. А дятел – у-у-у… Трудяга. (4; 99)
Можуть парцелюватись і головні члени речення (2; 526-529 ):
В шклянці вона швидко виросте. Такі біленькі ніжки повикидає. (4; 30)

Цей короткий огляд структурних типів парцельованих конструкцій мав на меті продемонструвати те, що кожне речення вміщує в собі надзвичайно багатий і образно насичений світ. Його доносять слова, що кожного разу по-новому випромінюють своє значення. Парцеляція сприяє зосередженню уваги на окремому компоненті речення, яким виступає або частина складного, або будь-який член простого речення.
Засоби експресивного синтаксису завжди містять у собі невичерпне джерело ресурсів для виразного та художньо-переконливого звучання слова, відтворення емоційно-почуттєвого світу персонажа.


Літеартура


1.Ванников Ю. В. Явление парцелляции в современном русском языке – М., 1965., с.5;
2.Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк., 2001., с.526-530;
3.Загнітко А. Душа тисячоліть шукає себе в слові//Урок української., 2000, №2, с. 24;
4. Тютюнник Г. Вибрані твори – К., 1981.



Максим Владимирович Реуцкий Днепропетровск
Максим Владимирович Реуцкий
Интенсивное обучение с любого уровня украинскому и латинскому языку, разговорный болгарский язык, подготовка к экзаменам.
Интенсивный курс довузовской подготовки "Украинский за 60 часов".
Выдаётся методическое пособие, осуществляется многоуровневый контроль знаний. Тестовый контроль знаний. подробнее»


обучение          



 Авторизация

Регистрация >>